ІРИНА ЖИЛЕНКО


Народилася Ірина Жиленко (ім'я при народженні Іраїда Жиленко) у Києві в родині службовців. Її батьки загинули під час Другої світової війни, після чого нею опікувалися дідусь та бабуся у Звенигороді, що на Черкащині.

Після війни з новою родиною повернулася до Києва. Згадуючи шкільні роки, Ірина Жиленко відзначала своє захоплення літературою. Перші літературні проби письменниця робила також ще в дитячо-шкільному віці, до прикладу, перший вірш написала у восьмирічному віці.

У підлітковому віці почала працювати доглядачкою у дитячому садочку, пізніше стала вихователькою.

Ірина Жиленко навчалася на вечірньому відділенні філологічного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Закінчила у 1964 році.

У 1965 році Ірина Жиленко дебютувала поетичною збіркою "Соло на сольфі".

З 1997 року в журналі "Сучасність" пиисьменниця почала публікацію своїх спогадів та листів під загальною назвою "Homo Feriens" (з лат. - людина святкуюча). Єдиним виданням спогади були опубліковані у 2011 р. у видавництві "Смолоскип".

Ірина Жиленко є авторкою низки дитячих творів, зокрема, повістей "Двічі по два дорівнює кульбабці", "Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером", "Достигають колосочки", "Вуличка мого дитинства" та інших.

Ірина Жиленко отримала премію ім. В. Н. Сосюри (1987, за книгу віршів «Дівчинка на Кулі») та національну премію України імені Тараса Шевченка (1996, за збірку «Вечірка у старій вінарні»)



Джерело: https://dovidka.biz.ua/irina-zhilenko-biografiya-skorocheno

                 https://dityinfo.com/iryna-zhylenko/irina-zhilenko-biografiya.html

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Зустріч із Есауловим Олександром Юрійовичем

ПЛЕТІННЯ ВІНОЧКІВ

Творець українського байкарства