Бібліотека №15 ЦБС Солом'янського району

"Голокост. Біль і пам'ять" Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами.   У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 мільйонами дорослих, стали 1,5 мільйона дітей. Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Три мільйони осіб було вбито в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші були вбиті іншими методами, померли

                               ПРИГОДИ   АЛІСИ Льюїс Керролл – видатний англійський письменник, філософ та математик, класик світової дитячої літератури. Англійці стверджують: іноземці нічого не знають про Англію, якщо не чули Алісу, Чеширського Кота або Капелюшника. Усе це – герої знаменитої казки «Аліса в Країні Див», яка прославила Керролла на весь світ і стала перлиною дитячої світової літератури. 27 січня відзначаємо 140 років від дня народження відомого письменника. Пропонуємо відповісти на питання вікторини до чудової повісті "Аліса у Країні Див".

  Зустріч із Есауловим Олександром Юрійовичем 18 січня 2022 року в бібліотеці для дітей №15 відбулась зустріч з відомим українським письменником, автором численних дитячих пригодницьких творів -  Есауловим Олександром Юрійовичем.  Його книжки :«Канікули для Інформ», « Gameover », «Таємниця великого сканера», «Антивірус» вже декілька років поспіль залишаються в топах книжкових магазинів і користуються великим успіхом у читачів.  Письменник  розповів про себе ,  свій творчий шлях  і  про те, як і чому почав писати не тільки для дорослих, але й дітей.  Дітям дуже сподобалась розповідь письменника про його життя та творчу діяльність.     На згадку про зустріч автор підписав книжки для дітей та бібліотеки.

Мольєр (Жан-Батист Поклен) (1622-1673) – французький комедіограф XVII століття, творець класичної комедії, за професією актор і директор театру, більш відомого як трупа Мольєра.  Париж, 15 січня 1622. У сім’ї Жана Поклена, багатого буржуа, потомственного декоратора, народився син, Жан-Батист. Мати померла, коли хлопчикові було 10 років. Батько хотів, щоб син став продовжувачем його справи і забезпечив спадкоємцю непогану освіту. Жан-Батист закінчив єзуїтський коледж, витримав іспит на звання ліценціата прав в Орлеані. Але чудові перспективи не приваблювали юнака, він марив театром. У червні 1643, коли йому вже виповнився 21 рік, Жан-Батист Поклен покинув сім’ю і відкрив «Блискучий театр» в Парижі. Цей проект проіснував всього два роки і потерпів фінансовий крах. Залишилися лише борги, які Жану-Батисту платити було нічим. З цієї причини йому довелося навіть провести деякий час у в’язниці. Після цієї історії батько прокляв свого сина, заборонив ганьбити прізвище. У той час акторська п

 " ПРО ВСЕСВІТ КОРОТКО" Стівен Гокінг народився в Оксфорді 8 січня 1942 року (1942-2018), через 300 років після смерті Галілео Галілея, батька сучасної науки. У ранні роки він зрозумів, що наука – його покликання. «Мета мого життя проста, – сказав одного разу Хокінг. – Повністю зрозуміти Всесвіт,  як він влаштований,  чому він влаштований саме так чому взагалі існує». Доля повелася з Гокінгом надзвичайно жорстоко. Більшу частину життя йому довелося провести в інвалідному кріслі, будучи скутим аміотрофічним склерозом – незворотною хворобою, яка нищить нервові клітини та підриває здатність ходити, розмовляти, жувати та навіть дихати. Примітно, що після діагностики захворювання в 1963 році лікарі оголосили 21-річному Гокінгу, що жити йому залишилося не більше 2,5 років. У своїх мемуарах під назвою «Моя коротка історія», датованих 2013 роком, Гокінг написав: «У той час я думав, що моє життя скінчилося, і що я ніколи не реалізую той потенціал, який я в собі відчував. Однак тепер,