Бібліотека №15 ЦБС Солом'янського району

Забуті мелодії: музичні інструменти українців, про які мало хто пам’ятає Що означало втнути на повну багато століть назад? Які інструменти вели у танок гостей на весіллі твого прадіда? Що сповіщало про наближення ворога і чим забавлялися дітлахи? Про забуті музичні інструменти, що звеселяли звичайних пастухів та зачіпали серця найвідоміших українських гетьманів Любов до музики — в серці кожного українця. Споконвіку батьки змалечку вчили дітей грати на музичних інструментах — народ готував майбутніх митців. А виготовлялося музичне приладдя з посуду, домашнього інвентарю, дерева, глини і навіть кінського волосся.        Розмаїття народних інструментів, що дійшли до нас ще з часів Київської Русі, вражає. Проте чимало з них зберігаються лише в музеях або припадають пилюкою на горищах старожилів. Їхні мелодії давно забуті, тож їх навряд чи побачиш у повсякденному житті. Нумо виправляти цю обурливу несправедливість! Трембіта      У Карпатах і досі можна почути гучне звучання трембіти. Овіяни

                            Лебедина душа великого таланту. Павло Прокопович Глазовий - український поет-гуморист і сатирик. Автор 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей. Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Писати й друкуватися в районній газеті молодий поет почав іще до війни. Щоправда, це були не гуморески, а лірика. Гумор у нього «прорізався» пізніше, під час навчання в Київському педагогічному інституті. Писав для гуртожитської компанії, для стінгазет. Друзі казали: «Павлушо, ти поет!». Він відмахувався,та його майже силою змусили послати до «Перця» кілька прозових гуморесок. Прийшов теплий лист від Остапа Вишні, якому дуже сподобалися перші твори Глазового. Надалі Вишня і посприяв переводу Павла до Киє

                      На крилах синього птаха. Моріса Метерлінка ще за життя називали «бельгійським Шекспіром». Він став теоретиком і практиком нового театру. Найзнаменитіша п’єса Метерлінка — філософська драма-казка «Синій птах», алегоричний і символічний твір про сенс буття і всемогутність людини. Фламандець за походженням Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк народився 29 серпня 1862 року у Генті (Бельгія) у заможній родині нотаря. Освіту здобув у єзуїтській школі, потім вивчав право в Гентському університеті. За час навчання юний Метерлінк написав декілька віршів та оповідань, проте його батько наполіг на тому, щоб син зайнявся юридичною кар’єрою. Метерлінк у 1885 році закінчив юридичний факультет та отримав право займатися адвокатською практикою.У паризькому щомісячнику «Плеяда» друкується новела Метерлінка «Вбивство безневинних», а в 1889 році він випускає першу поетичну збірку «Теплиці» і першу п’єсу-казку «Принцеса Мален». Після позитивних відгуків він залишає юридичну практ

   День прапора Найбільший прапор України Неймовірне відчуття, коли поряд із сотнями прапорів звичайних розмірів з’являється синьо-жовтий велетень! Як ніколи тоді відчуваєш, хто Ти, якої нації, яка кров тече в Твоїх жилах… Про найбільші державні прапори, які бачила незалежна Україна, сьогоднішня розмова. Рекордсмен із Донецька Занесений до Книги рекордів України, донецький красень  площею 1350 кв. м  був пошитий вдовою шахтаря, пенсіонеркою із Донецька Марією Белятковою і довгий час вважався найбільшим державним прапором. Розміри цього гіганта — 30х45 м. А пошитий він з ініціативи Союзу творчої молоді Донбасу. Вперше синьо-жовтий стяг розгорнули 23 серпня 2007 року в Донецьку. Відтоді починається його захоплююча мандрівка Україною. Прапор побував у всіх обласних центрах держави, під Крутами, на Говерлі, в Хусті, під Берестечком та в інших історичних місцях. Символ об’єднання української нації, велетенський стяг кілька років долав тисячі кілометрів (від Донецька і до Львова), аби показа

                 "Мені гріє серце, коли я бачу своїх маленьких читачів".       Сьогодні святкує свій ювілей відома українська дитяча письменниця   та сценарист Наталя Гузєєва.     У 1974 році вона закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, факультет кібернетики, відділення структурної лінгвістики. Працювала лінгвістом, перекладачем, журналістом, редактором мультиплікаційної студії «Укранімафільм». З 1992 р. є членом Національної спілки кінематографістів України. З 1995 року проживає в Німеччині, зараз у Мюнхені.     Наталя Гузєєва є автором відомих мультиплікаційних героїв Капітошки і Петі П'яточкіна.     Українське видавництво "Теза" надрукувало книжку "23 образи Петрика П'яточкіна". Увесь тираж миттєво розкупили. Загалом існує п'ять книг про цього хлопчика-непосиду, але це була перша українською мовою.   Колись, дуже давно, Петрик П'яточкін рахував слоненят. Я трохи допомагала йому, адже він був іще маленький