" ПРО ВСЕСВІТ КОРОТКО"
" ПРО ВСЕСВІТ КОРОТКО"
Доля повелася з Гокінгом надзвичайно жорстоко. Більшу частину життя йому довелося провести в інвалідному кріслі, будучи скутим аміотрофічним склерозом – незворотною хворобою, яка нищить нервові клітини та підриває здатність ходити, розмовляти, жувати та навіть дихати. Примітно, що після діагностики захворювання в 1963 році лікарі оголосили 21-річному Гокінгу, що жити йому залишилося не більше 2,5 років.
У своїх мемуарах під назвою «Моя коротка історія», датованих 2013 роком, Гокінг написав: «У той час я думав, що моє життя скінчилося, і що я ніколи не реалізую той потенціал, який я в собі відчував. Однак тепер, коли минуло 50 років, я можу бути повністю задоволеним своїм життям».
Учений, за його словами, намагався жити нормальним життям, наскільки це можливо, не думати про свій стан і не шкодувати про ті можливості, яких позбавлений. Усередині панцира все більш безпорадного тіла жив гострий розум, захоплений розгадуванням загадок Всесвіту, і розкривав таємниці того, як утворився наш світ і яким може бути його кінець.
Більшість робіт Гокінга сконцентровані на зведенні воєдино теорії відносності, яка описує природу простору та часу, і квантової механіки, яка пояснює поведінку найдрібніших частинок Всесвіту.
1974 року, у віці 32 років, Гокінг став одним із наймолодших членів Лондонського королівського товариства, а в 1979-му він отримав звання Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, куди перейшов з Оксфордського університету вивчати теоретичну астрономію й космологію. До нього цю престижну посаду у XVII столітті обіймав британський фізик Ісаак Ньютон.
У 2007 році 65-річний Гокінг зміг перевірити теорії гравітації Ньютона у симуляторі невагомості на борту літака.
«Я вважаю, що у людства немає майбутнього, якщо воно не вийде в космос, – міркував Гокінг. – Я думаю, все більше й більше зростає загроза того, що життя на Землі буде стерте такою катастрофою, як раптове глобальне потепління, ядерна війна, виведений генною інженерією вірус, або іншими загрозами».
В останні роки вчений акцентував увагу на штучному інтелекті як засобі, що дає надію побороти хвороби й бідність, але водночас несе людству потенційні ризики.
Геніальність Гокінга принесла йому світову славу. Перш за все він став відомим як дотепний комунікатор, що доносить складні наукові поняття до широкої аудиторії.
Його книга «Коротка історія Часу», видана 1988 року, роз'яснює звичайним людям фундаментальні теорії будови Всесвіту. Вона стала міжнародним бестселером та привернула до вченого загальну увагу. У 2001 році з'явився ще один хіт: «Світ у горіховій шкаралупі». А в 2007-му Гокінг опублікував книгу для дітей «Джордж і таємниці Всесвіту», у якій зі своєю дочкою Люсі пояснює дуже простою мовою будову Сонячної системи, астероїдів, чорних дір та інших космічних тіл.
Образ Стівена Гокінга широко представлений на телебаченні. Знаменитий учений знявся у декількох популярних серіалах, серед іншого – у п'ятому сезоні «Теорії великого вибуху» і в шостому сезоні «Зоряного шляху». Він брав участь у створенні великої кількості документальних фільмів, таких як шестисерійний «Всесвіт Стівена Гокінга» і трисерійний «У Всесвіт зі Стівеном Гокінгом», а також допомагав акторам зіграти свою роль.
Персонаж Стівена Гокінга з'являвся в мультсеріалах «Сімпсони», «Гріффіни», «Футурама», а його цифровий голос звучить за кадром у науково-фантастичному серіалі «Хроніки майбутнього», а також в музичних композиціях рок-групи Pink Floyd.
Коментарі
Дописати коментар