"Голокост. Біль і пам'ять"
Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами.

 У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 мільйонами дорослих, стали 1,5 мільйона дітей. Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Три мільйони осіб було вбито в газових камерах, близько двох мільйонів розстріляно, інші були вбиті іншими методами, померли від голоду, виснаження, примусової праці або екстремальних життєвих умов, в яких вони були змушені перебувати. На сьогодні, Голокост - це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічної події для всього людства. «Голокост, що призвів до винищення однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість», — йдеться у резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США, а їх співавторами — ще понад 90 держав. Україна приєдналася до цього документу у 2012 році та вперше скромно відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Зникають покоління, які пережили страхіття масових знищень , жахливу трагедію людства – Голокост. Але пам’ять залишається в документальному і художньому слові. Перед вами книги про злочини проти людства в часи Другої світової війни. У них описано найжахливіші сторінки історії XX століття. Читати їх буде нелегко. Читання цих книжок – не задоволення. Це важка психологічна праця душі.

Найбільшого морального і фізичного нищення в роки Другої світової війни зазнав єврейський народ.

Джонсон Пол. Історія євреїв / Пол Джонсон. - К. : Альтернатива, 2000. - 704 с. Пол Джонсон - історик і журналіст, автор понад 30 книг, представляє на суд читачів свою книгу "Історія євреїв", в якій досліджує 4000-річну історію єврейського народу від початкових коренів до теперішнього часу, робить свої висновки про роль і значення євреїв у світовій історії.





В історії українського народу багато трагічних сторінок. У Києві розташований один із символів Голокосту – Бабин Яр. Під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941 – 1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв та циган, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації українських націоналістів, порушників комендантської години та інших людей, що не схилили голови перед ворогом. Упродовж 1941 – 1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621-го члена ОУН і серед них відому українську поетесу Олену Телігу. Миронець Н. Олена Теліга / Н. Миронець. – К.: Видавець Н. Брехуненко, 2009. – 64 с. - (Серія: Великі українці) У книзі в науково-популярній формі розповідається про життєвий і творчий шлях відомої української поетеси, публіцистки і громадської діячки Олени Теліги, розстріляної нацистськими окупантами в Києві, в Бабиному Яру, в лютому 1942 року. Означені основні віхи біографії цієї Великої Українки, становлення її поетичного таланту та світогляду як української націоналістки. Вихована в зросійщеній родині, вона повернулася до своїх національних коренів і стала полум’яною українською патріоткою, палкою поборницею відновлення самостійної Української держави.


Гроссман В. С. Життя і доля: роман / В. С. Гроссман. - К. Дніпро, 1991. – 831 с. Василя Гроссмана називали письменником «єврейської долі». Так, він, який до 1941 року не задумувався над своїм єврейством, після трагедії 1941-го перейнявся болем і відчуттям особистої відповідальності за їх долю. Та чи тільки їх? Роман « Життя і доля» проникнутий істинним патріотизмом, свободою духу, непідробною сміливістю вираження думки. Автор стверджує, що саме соціальна покірність веде до створення світу зла, і самим фактом написання цього твору довів, що протистояти тоталітарній системі можливо.


Винничук Ю. П. Танго смерті: роман / Ю. П. Винничук. – Харків: Фоліо, 2013. – 379 с. "Танго Смерті" - пригодницько-містичний твір про дружбу чотирьох львів'ян на тлі Голокосту, проведеного нацистами у Львові. Роман складається із двох часових зрізів. Один – це події, які відбуваються у Львові перед війною і під час війни. Це долі чотирьох друзів – українця, поляка, єврея і німця, які переживають різні – веселі й сумні – пригоди. Їхні батьки у 1920-х були розстріляні як солдати армії УНР, а самі герої опиняться перед таким болючим вибором уже в УПА. Другий часовий зріз – початок XXI сторіччя. Професор Ярош вивчає літератури, написані мертвими мовами, зокрема, арканумською. У процесі роботи він виявляє, що давні містичні практики дозволяють щось на кшталт переселення душ - якщо в момент смерті звучала відповідна музика. Виявляється, що ці загадкові ноти звучали і в Янівському концтаборі на території Львова, де було знищене єврейське населення міста... "Танґо смерті" - танґо "Остання неділя", яке виконував (це історичний факт) під час розстрілів оркестр із в'язнів гетто - кращих львівських музикантів, з європейською чи навіть світовою славою. За словами Винничука, написати роман його змусили рекомендації мовознавця та історика Євгена Наконечного, який багато років вивчав історію львівських євреїв і Голокосту в місті. «Танго смерті» Ю. Винничука став лауреатом премії "Книга року ВВС"-2012 .

    Ми– повинні пам’ятати ці страшні сторінки історії людства , нашої історії. Ми маємо зробити все, щоб катастрофа не була забута , адже віра, історія, лихоліття, відродження ідуть поруч і створюють єдину картину життя… Мир і злагода – це головне, що нам потрібно сьогодні. Пам’ятаючи про трагедію минулого, ми з надією дивимося в майбутнє і віримо в нашу державу.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Зустріч із Есауловим Олександром Юрійовичем

Літо з бібліотекою

ПЛЕТІННЯ ВІНОЧКІВ