" Дитина в соціумі "
медіаграмотність
Медіасередовище є невід’ємним фактором впливу на дитину, а оволодіння дитиною вмінням використовувати пізнавальний, соціокультурний потенціал медіа має величезне значення. Однією з форм впливу медіасередовища на розвиток дітей  є перенесення і відображення інформації про оточуючий світ та значення її в доступному форматі для дітей.

Це означає, що сприйняття світу дитиною значною мірою залежить від того, як його подають медіа.

Отже, медіа надають різнобічну інформацію про світ та практичні наочні зразки певного стилю життя і діяльності людини, формують життєві цінності дитини. Виходячи з цього, особливим аспектом формування медіаграмотної особистості дитини стає медіаосвіта – вивчення вихованцями закономірностей масової інформації.

Процес формування медіатворчості у дітей  є довготривалим, проходить певні етапи навчання та опанування медіазасобами.

І етап – навчання сприймати інформацію з екрана починається вже з молодшого дошкільного віку (діти четвертого року життя).

ІІ етап – навчання оцінювати якості інформації починається з середнього дошкільного віку (діти п’ятого року життя).

ІІІ етап – навчання емоційного сприйняття медіатексту починається в середньому дошкільному віці, а навчання критичного сприйняття продовжується в старшому дошкільному віці (діти шостого року життя).

ІV етап – оволодіння технічними засобами медіа можна починати з молодшого дошкільного віку ( опанування найпростіших медіазасобів – натиснути кнопку на фотоапараті, знайомство з мікрофоном), продовжувати в середньому дошкільному віці (озвучування кадрів за допомогою мікрофону та комп’ютера, опанування мобільним телефоном тощо) та закінчується на рівні старшого дошкільного віку (створення діафільмів, мультфільмів за допомогою різних медіазасобів та інструментів за участю педагога).

V етап – розкриття технологій створення інтерпретацій інформації відбувається на рівні старших дошкільнят (створення медіарепрезентацій).



Як споживати інформацію правильно і про що варто знати?

  • Перевіряти факти.
  •       Діти схильні довіряти всьому, що чують від дорослих. Важливо навчити їх із найменшого віку принципу “довіряй, але перевіряй”, іншими словами — критичному мисленню. Для цього можна використати гру “3 факти про мене”: кожен учень вигадує три факти про себе, один з яких неправда, й називає їх перед класом. Діти намагаються здогадатися, який із цих фактів хибний, ставлячи уточнювальні запитання.
  • Перевіряти джерела інформації.
  •      “Медіахарчування” має складатися з різних і перевірених джерел, аби не отруїтися фейками.
  • Не плутати факти з оціночними судженнями
  •       Для того, щоб навчити дітей розрізняти такі повідомлення, підготуйте кілька прикладів, аби учні аргументували, чому це факт чи судження. Наприклад: “Зима — холодна пора року” (факт), “Зима — найгірша пора року” (судження) тощо.

  • За мету маємо теоретично обгрунтувати і практично реалізувати засоби формування медіатворчості, розвитку зв’язного мовлення у дітей середнього дошкільного віку шляхом використання друкованих і аудіовізуальних медіа (книга, мультфільм, фото, газета, журнал, картина і ілюстрація тощо), активне застосування медіа в освітній діяльності та освоєння технології створення медіарепрезентації.

    Завдання:

    1. Ознайомити дітей з деякими поняттями й видами медіа: фото,преса, газета, журнал, відеокнига, мультиплікація, мобільний зв’язок, озвучування, декорації, кадр, монтаж, зйомка тощо.

    2. Сприяти формуванню у дошкільнят комунікативних навичок за допомогою медіадіяльності, вміння виділяти проблему, планувати майбутню роботу, співвідносити задум і результат.

    3. Розвивати ініціативне творче начало, дати емоційний поштовх до озвучування медіатекстів власного виготовлення.

    4. Вправляти в умінні ототожнювати себе з роллю.

    5. Створити умови для виявлення культурно-пізнавальної цікавості, а також використання отриманих знань і умінь для створення власного медіапродукту.

    6. Вправляти дошкільнят в роботі з обробкою інформації.

    7. Формувати здатність до сприйняття, оцінки і створення медіатекстів.

    8. Виховувати бажання самовиражатися і радіти результатам своєї медіадіяльності.


    В середньому дошкільному віці використовуємо такі ігри для формування медіатворчості:

    1. Словесна гра «Складаємо історію за картинками»

     Сприяти розвитку фантазії, активізації мовлення, логічного мислення, вправляти у встановленні причинно-наслідкових зв’язків, утворенні сюжетної лінії на основі опорних слів або зображень (малюнки, світлини тощо).

    2. Вправа «Поєднай»

     Вчити аналізувати й синтезувати малюнки або картинки за певними ознаками, об’єднувати в групи, пояснювати свій вибір.

    3. Мовленнєва гра «Салат із казок»

    Обрані групи малюнків після вправи «Поєднай» можуть бути опорними для нової казки або історії, яку діти мають придумати і створити в певному виді медіатексту..

    4. Мовленнєво-творча гра «Нова казка»

     Пропонує дітям змінити відомий медіатекст (казка, мультфільм), додавши до нього:

    – Нового героя чи героїв;

    – Нову подію.

    5. Мовленнєво-творча гра «Одного разу…»

    На основі запропонованих дітям іграшок або на власний вибір дітей скласти історію про них, відзняти фотоапаратом кадри отриманих сцен, а потім розкадрувати їх. За допомогою програми Power Point разом зробити діафільм. Продумати діалоги, відтворити їх, озвучити (записати на диктофон), в програмі відеоредактора (наприклад, Movavi Suit) змонтувати відео. Таким чином створюється медіарепрезентація.

    6. Мовленнєво-творча гра «Біном фантазії»

     Вчити за допомогою друкованих медіа (наприклад, казки) створювати відеокнигу з новим змістом.

  •        Таким чином шляхом залучення дітей середнього дошкільного віку до медіадіяльності ми формуємо в них медіатворчість – здатність створювати власний медіапродукт на основі аналізу й синтезу медіатекстів.


 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Зустріч із Есауловим Олександром Юрійовичем

ПЛЕТІННЯ ВІНОЧКІВ

Творець українського байкарства