Творець українського байкарства

 

     Творець Українського байкарства

Євген Гребінка- байкар, письменник, перекладач, педагог, громадський діяч      (1812-1848)


Народився Є.Гребінка 2 лютого 1812 року на Полтавщині, неподалік Пирятина. Отримав гарну освіту в Ніжинській гімназії вищих наук.

Писати він почав рано, багато читав. Цікаво, що в гімназії він вчився практично водночас із Миколою Гоголем - на декілька курсів молодше. Він був своєрідним письменником, писав двома мовами: українською (байки, поезію) та російською (поезію й прозу).

Найцікавішою частиною його творчої спадщини, поза сумнівом, є байки. Йому судилося стати одним із найвизначніших українських байкарів першої половини ХІХ століття. «Як байкопис, - зазначав Іван Франко, - займає Гребінка перше місце в нашім письменстві». Своїм корінням байки Гребінки сягають насамперед у народну творчість, у якій знайшли яскраве вираження одвічні думи, прагнення й сподівання українців. 

Після закінчення гімназії Гребінка повертається до рідного хутора Убіжище на Полтавщині і періодично займається літературною працею (у цей час з'являються друком його окремі байки, уривки з перекладу "Полтави" Пушкіна).

У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де зав'язує широкі знайомства з літераторами й діячами російської культури, зокрема Пушкіним, Криловим, Тургенєвим, Брюлловим, відвідує літературні салони і влаштовує літературні вечори в себе вдома. Разом з тим він домагається прихильності М. Греча, графа Хвостова та інших високопоставлених осіб, завдяки яким займає непогані посади на цивільній службі, друкується в столичних журналах.

У Петербурзі Гребінка розгортає жваву літературну діяльність, систематично виступає із своїми творами на сторінках "Современника", "Отечественных записок", "Литературной газеты", "Утренней зари" та ін.

Велику роль відіграв Гребінка в житті, творчому становленні Т. Шевченка, з яким познайомився у другій половині 1836р. Він брав безпосередню участь у викупі його з кріпацької неволі. На літературних вечорах у Гребінки Шевченко дізнається про новини тогочасного російського й українського літературного життя, зближується з багатьма прогресивними діячами російської культури. Особлива заслуга Гребінки в тому, що в 1840р. з його допомогою побачив світ "Кобзар" Шевченка.

З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як невтомний організатор українських літературних сил. Так, за його участю в 1841р. виходить альманах "Ластівка", на сторінках якого були опубліковані твори Шевченка, Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Боровиковського, Забіли та інших авторів, добірка українських народних пісень і приказок. Тут же було вміщено два напівбелетристичних нариси Гребінки — передмова "Так собі до земляків" і післямова "До зобачення".

Найпомітнішим твором молодого Гребінки, над яким він почав працювати ще в Ніжині, є переклад українською мовою "Полтави" Пушкіна (Петербург, 1836). Свій переклад Гребінка назвав "вільним"; це виявилося, зокрема, у багатьох відхиленнях від оригіналу, введенні нових сцен, деяких подробиць, у трактуванні окремих образів тощо.

Найвизначніше місце в художньому доробку Гребінки українською мовою посідають байки. Славу йому як байкареві принесли "Малороссийские приказки", що з'явились окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836 рр.

 

Байки Гребінки органічно пов'язані з народними приказками і прислів'ями, не випадково він називає свої твори "приказками", побудованими за принципом розгортання й конкретизації фольклорних прислів'їв (в основі байки "Верша та Болото" — мотив народного прислів'я "Насміялася верша з болота, аж і сама в болоті"; повчання байки "Школяр Денис" взято з прислів'я "Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать" тощо).
В окремих з байок поет творчо використав традиційні мотиви, опрацьовані ще античними авторами та їх багатьма послідовниками. Приміром, в основу "Могилиних родин" покладено чотирирядкову притчу "Гора-породілля" Федра. 

Крім традиційних персонажів, що уособлюють людські якості, у байці, як правило, є ще одна дійова особа — оповідач — тлумач смислу байки, її морального висновку ("Ведмежий суд", "Рибалка", "Будяк да Коноплиночка" та ін.).

Майже в усіх його байках хижакам і гнобителям протиставляється звичайний трудівник як уособлення людяності, працьовитості, моральної вищості. Своє ставлення до явищ тогочасної дійсності байкар переважно визначає з позицій простого українця, спрямовуючи гнів проти жорстокої поміщицької сваволі, несправедливості царського суду, потворних породжень суспільних явищ, таких як хабарництво, крутійство тощо.

Багато байок Гребінки побудовано у формі монологів ("Пшениця", "Маківка", "Школяр Денис"). Окремі байки українського поета — це суцільні діалоги, що нагадують невеличкі п'єси (приміром, "Ячмінь"), проте й у них присутність автора-оповідача, точніше, його ставлення до зображуваного виявляється досить виразно.

З 1834 року мешкав у Петербурзі, суміщаючи працю чиновника та викладача. Важка недуга (туберкульоз) не дала його талантові розкритися повною мірою. (помер на 37-му році життя) Тіло палкого патріота України перевезли на рідну землю й поховали в селі Мар’янівці, неподалік рідного хутора.


Список літератури:
 

1. Гребінка, Є. Ведмежий суд: вибрані твори. – Київ : Веселка, 1967. – 152 с.

2. Гребінка, Є. Школяр Денис.- Київ: Веселка, 1988. -40с.

3. Гребінка, Є Байки.// Українська байка. Упоряд. та передм. Б.А. Деркача, В.Т. Косяченка.- Київ: Дніпро,1983.-с.105-123.

4. Гребінка, Є. Байки // Українська байка / Худож. оформлювач А.С. Ленчик.- Харків: Фоліо, 2006.-с.80-101.

5.Гребінка, Є.Байки // Українська література: Хрестоматія: Для учнів 7-8 кл. загальноосвіт.навч.закл. / Упоряд.: Н.В. Левчик, О.А. Камінчук.- Київ: ТОВ ЛДЛ, 2005.- с.113-116.

6.Гребінка, Є.Байки //Українська література: Хрестоматія: Для учнів 8-9 кл. серед. загальноосвіт.шк. / Упоряд.: Н.В. Левчик, О.А. Камінчук.- Київ: ТОВ ЛДЛ, 1999.- с.262-266.





 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Зустріч із Есауловим Олександром Юрійовичем

Літо з бібліотекою

ПЛЕТІННЯ ВІНОЧКІВ