"Гарячий млинчик"
Масляниця.
Історія цього свята говорить нам про те, що воно зародилося ще в стародавній слов'янській язичницькій культурі. Люди здавна на Масляну випікали млинці, як символ тепла, сонця, перемоги весни над зимою. Символом останнього також було спалювання опудала Зими.
В народі були поширеними дуже різноманітні назви цього свята: Масляниця, Сирна, Цукрові вуста, Чесна масниця, Весела, Ясочка.
Як і будь-який інший свято, Масляну можна відзначати завжди по-різному, головне, щоб дітям було весело. Починати готуватися до зустрічі весняного сонечка слід заздалегідь, адже треба виготовити опудало, яке спочатку встановлюється в приміщенні для прикраси інтер'єру, а згодом, вже на вулиці, спалюється.
Понеділок: Люди, переважно жінки, збиралися у великі гурти на снігових гірках .Такі зустрічі проходили дуже тепло і радісно.
Вівторок: масляної неділі в народі прозвали «Заграш». В цей день починалися різноманітні ігрища і пригощання всіх млинцями.
Середа звалася «Ласункою». Чим смакували цього дня, напевно, зрозуміло всім.
Четвер: в народі здобув назву «Розгуляй-четверток». І недаремно. На цей день припадали катання на конях і санках.
В п'ятницю проходили «Тещині вечори». Кожен зять повинен був сходити в гості до своєї тещі.
В суботу, на «Невістчині посиденьки» бажано було провідати своїх родичів.
«Днем прощення» називали неділю. Люди весело і водночас із сумом прощалися з Масляною, просили вибачення у всіх рідних та знайомих за минулі образи. А потім слідував Великий Піст — і про гучні гуляння, веселощі і розваги доводилося забувати.
Звичайно, для дітей як раннього, так і більш старшого віку, святкування Масниці неодмінно повинна бути наповнена численними веселими та активними іграми. Зазвичай це свято відзначається на вулиці, і, до того ж, відбувається взимку, тож хлопці не повинні замерзнути.
Коментарі
Дописати коментар