«Юні борці – партизани»

Щорічно в Україні 22 вересня відзначають День партизанської слави. Саме цей день вважається початком підпільно-партизанського руху в нашій країні. Таке свято було засноване у 2001 році указом президента України для підтримки ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Другої світової війни.


 

Горе нам, бо ми воєнні діти,

Для війни великої малі.

Нам хотілось вийти, походити

І побігать вільно по землі.

Микола Сом

Уже в 1941 році всю терторію України було окуповано німецькими загарбниками. Окупаційна влада нещадно експлуатувала і гнобила мирне населення. Виснажлива праця , голод, залякування, постійне приниження були звичними методами фашистів. Усі тяготи окупаційного режиму поширювались і на дітей.


 

 На початок жовтня 1941 року  було сформовано 738 партизанських загонів  і 191 диверсійна група. Надалі їхня кількість збільшувалася. Земля в Україні горіла під ногами у фашистів. Партизани і підпільники пускали під укіс ешелони зі зброєю і живою силою противника, нападали на ворожі гарнізони, робили диверсії на заводах, виводили з ладу комунікації, добували важливі розвідувальні дані для армії, захоплювали і утримували переправи. Партизани і підпільники були людьми особливої відваги.


 Разом із дорослими на бій з фашистами за рідну землю вийшли діти. Юні підпільники і партизани дивували дорослих своєю мужністю, витримкою, неабиякою вигадливістю, жертовністю у боротьбі з гітлерівськими загарбниками, вірністю бойовим побратимам, взаємовиручкою. І все ж вони залишалися дітьми. 


І часто через свою поспішність, недосвідченість потрапляли до рук підступного ворога і гинули. Скільки юних месників було у партизанських загонах і підпіллі достеменно невідомо. Дослідники
подають дані – більше трьох з половиною тисяч підлітків.

І живуть у пам'яті народу

Його вірні дочки і сини,

Ті, що не вернулися з походів

Грізної, великої війни.

Василь Симоненко

 


Твори про дітей-героїв, які разом із дорослими боролися з гітлерівськими загарбниками:

 

 1. Близнець, В. Землянка  повість   Київ : Дніпро, 1995. 165 с.: іл

 2 .В роки війни вони були дітьми : авт.-уклад. Н. В. Загайна. Київ, 2014. — 56 с

 3. Вічно живі : зб. докум. нарисів . Київ : Веселка, 1975. 375 с. : іл.

 4. Гуцало, Є. Діти війни : [оповідання]   Київ, 1987. С. 195.

 5. Давидзон, Я. Орлята партизанских лесов : очерки / Я.Давидзон . Київ : Веселка, 1990. 197 с.

 6. Дімаров, А. Діти : [повість]   Київ, 1995. С. 235.

 7. Лис ,В. Облава — Полтава : Полтав. літератор, 1994. 163 с. : іл.

 8. Рутківський, В. Потерчата   Тернопіль : Богдан, 2013. 255 с. : іл.

 9. Тютюнник, Г. Климко — Київ,Веселка, 2004. с.125.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Цілісність землі рідної і народу - одвічно в серцях та помислах

Пізнавальна година "Космознайки"