"Перервана пісня Василя Кожелянка"
"Перервана пісня Василя Кожелянка"
Кожелянко Василь Дмитрович, український письменник, поет, журналіст, народився першого січня 1957 року в селі Кам’яна Сторожинецкого району Чернівецької області. Служив в Радянській армії, там і почав писати. У 26 років вступив на філологічний факультет Чернівецького університету, який закінчив в 1988 році. Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях.
“На здоров’я ніколи не скаржився. Родичі не говорять, від чого Василь помер. Дітей у подружжя Кожелянко не було. Його дружина Віра – віруюча, не допустила до тіла лікарів, поховала з усіма обрядами. Василь не був релігійною людиною, жартував, що сповідує православний буддизм, на підтвердження чого видав збірку “Танка” – додає Мацкевич.
“Забрав документи з технікуму, де вчився на геодезиста. Перед тим в колгоспі в сувенірному цеху робив шкатулки, заробляв 200 рублів на місяць. Працював на заводі електроніки – різав папір, картон. Перший твір написав із земляком Володимиром Сердюком – п’єсу “Гільйотина” – розповідав Василь Кожелянко в інтерв’ю “ГПУ”.
Кожелянко – автор 20 творів. Рукописами, які залишилися, займеться його племінниця, філолог Ірина Симончук.
"Конотоп”. Кожелянко був невиправним патріотом, досить вміло маскуючись під постмодерніста.
Інакше як пояснити те, що, виносячи на наш суд десять віртуальностей, варіантів майбутнього України після битви під Конотопом в однойменному романі, в розділі “Реконструкція імперії…”, лише два з них артикулює в песимістичному ключі.
“Як на біду, саме вони і реалізовані життям. “Шлях України до краху Відкрито…” Надто вже все скрупульозно, ретельно викладено на папері, занадто підкочується слина до неба у кожного небайдужого читача.
Події, описані в цій книжці, ніколи й ніде не відбувалися. Усі збіги географічних назв, назв часописів, власних імен і характерів є абсолютно випадковими. роман у жанрі альтернативної історії, що написаний українським письменником Василем Кожелянком та вперше опублікувався у видавництві «Кальварія» 2001 року. Є третім романом книжкової серії «Дефіляди».
Кожелянко Василь Дмитрович, український письменник, поет, журналіст, народився першого січня 1957 року в селі Кам’яна Сторожинецкого району Чернівецької області. Служив в Радянській армії, там і почав писати. У 26 років вступив на філологічний факультет Чернівецького університету, який закінчив в 1988 році. Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях.
“На здоров’я ніколи не скаржився. Родичі не говорять, від чого Василь помер. Дітей у подружжя Кожелянко не було. Його дружина Віра – віруюча, не допустила до тіла лікарів, поховала з усіма обрядами. Василь не був релігійною людиною, жартував, що сповідує православний буддизм, на підтвердження чого видав збірку “Танка” – додає Мацкевич.
“Забрав документи з технікуму, де вчився на геодезиста. Перед тим в колгоспі в сувенірному цеху робив шкатулки, заробляв 200 рублів на місяць. Працював на заводі електроніки – різав папір, картон. Перший твір написав із земляком Володимиром Сердюком – п’єсу “Гільйотина” – розповідав Василь Кожелянко в інтерв’ю “ГПУ”.
Кожелянко – автор 20 творів. Рукописами, які залишилися, займеться його племінниця, філолог Ірина Симончук.
Інакше як пояснити те, що, виносячи на наш суд десять віртуальностей, варіантів майбутнього України після битви під Конотопом в однойменному романі, в розділі “Реконструкція імперії…”, лише два з них артикулює в песимістичному ключі.
“Як на біду, саме вони і реалізовані життям. “Шлях України до краху Відкрито…” Надто вже все скрупульозно, ретельно викладено на папері, занадто підкочується слина до неба у кожного небайдужого читача.
Запрошуємо до нашої бібліотеки, щоб прочитати ці книги.
Коментарі
Дописати коментар