Про назву концтабору Бухенвальд
Про назву концтабору Бухенвальд
Народився письменник 23 вересня 1898 року в Сторожинці. Його батько був керуючим і бухгалтером, а мати Альфреда — вчителька музики (її єврейське ім'я Маргула поет надалі зробив своїм літературним псевдонімом).
Він рано зблизився з румунським оточенням свого рідного містечка. Навчався в німецькій гімназії в Чернівцях. У 1914 році разом з батьками втік від російської окупації до Відня, там же відбулися його перші контакти з робітничим рухом.
У Відні він здав іспити на атестат зрілості і відправився на рік добровольцем на Східний фронт, де був написаний цикл віршів "Хворобливе час".
Після закінчення війни Альфред повернувся до Чернівців, почав вивчати право, але через кілька місяців перервав заняття, оскільки його не задовольняв низький рівень викладання в тільки що румунізували університеті.
Вірш « Про назву концтабору Бухенвальд» Маргул-Шпербер А.
Як близько звідси Веймар гомонів!
А тут — навіки мовкли голоси...
Мене проймає невимовний гнів,
Бо й край мій зветься: Букові ліси.
Давно було це: килим з ніжних трав
Ліс буковий, так пам'ятний мені.
Хлопчиськом на поляні я лежав,
Пливли біляві хмари в вишині.
О лютий час, що сон дитячий стер
І кожен спомин взяв у колію!..
Коли я чую слово це тепер —
Не можу юність згадувать свою.
Бо в спомини мої вповза кошмар,
Який виймає серце із грудей:
А чи оте біляве пасмо хмар
Було не димом спалених людей?
Бухенвальд (з нім. буковий ліс) — один із найбільших концтаборів на території фашистської Німеччини, що був розташований неподалік м. Веймара. З 1937 по 1945 р. у таборі перебувало майже чверть мільйона людей. Кількість жертв становить близько 60 тисяч чоловік.
Концтабір знаходився неподалік від міста Веймара — одного з найважливіших культурних осередків Німеччини. Основоположник нацизму любив і шанував Веймар як символ національної культури, прагнув перетворити його на взірцеве місто нової Німеччини. За його задумом, поряд з таким містом мала бути сувора «виправна колонія для не гідних жити в нацистській державі». Однак за межами нацистської ідеології це сприймалося як поєднання непоєднуваного, трагічне співіснування гуманістичної культурної традиції та антигуманістичної політики в самому серці Німеччини.
У своєму вірші Маргул-Шпербер натякає не лише на ганебну близькість Веймара та Бухенвальда, а й на певні перегуки між назвами концтабору і його рідної землі: дослівно «Бухенвальд» перекладається як «буковий ліс»; Буковина — край буків. Через такі перегуки поет висвітлює свою особисте відношення до Німеччини, її історії, культури, зрештою — до тих трагедій, що відбувалися на німецькій землі за часів нацизму й Другої світової війни.
патріотична лірика.
Тема: розповідь про назву концтабору Бухенвальд та гіркі спомини про його страждання та трагедію.
Ідея: заклик не забувати жахи фашизму.
Мета: засудження фашизму, застерегти людство від страждань та лиха війни.
Епітети: невимовний гнів, з ніжних трав, біляві хмари, лютий час, біляве пасмо.
Метафора: «лютий час, що сон дитячий стер», «виймає серце із грудей», «біляве пасмо хмар».
«Веймар гомонів», «мовкли голоси», «пливли хмари», «вповзе кошмар».
Риторичне запитання : «А чи оте біляве пасмо хмар Було не димом спалених людей?».
Контраст: «Як близько звідси Веймар гомонів! А тут — навіки мовкли голоси».
Коментарі
Дописати коментар