Сапієнси
Це — світ далекого майбутнього: затишний, яскравий, сповнений надій та обіцянок.
Це — Київ, у якому діти літають до школи на реактивних наплічниках і можуть записатися до Школи зореплавства.
А це — Михайло Неборак, звичайнісінький школяр, що одного квітневого дня познайомився з новачком на ім’я Олександр Ненарок.
Із новачком, який знав надто багато дивних і небезпечних речей у цьому затишному, прекрасному світі майбутнього…
Повість «Сапієнси» була відзначена премією «Книжка року: ВВС», потрапила до переліку найкращих книжок із понад 40 країн світу «The White Ravens» та увійшла до шкільної програми з української літератури.
Порох із драконових кісток
Марта на прізвисько Відьма — звичайна старшокласниця. Відтоді, як батько поїхав на заробітки, вона живе удвох із мачухою, яку терпіти не може. Марта мріє вирватися з рідного містечка, а для цього сумлінно вчиться й підробляє в Інкубаторі. Однак зароблених грошей навряд чи вистачить на платне навчання в столичному універі. І тому в Марти є ще один приробіток: вона потай викопує, нейтралізує і збуває токсичні кістки. Кістки драконів.
Музиканти. Четвертий дарунок
Вони приходять, коли на них не чекають. Деякі кажуть, зустріти їх — на щастя. Інші радять уникати будь-яких контактів із цими трьома. Повнуватий рудий кіт. Чорний незрячий ньюфаундленд. Крихітна сова, яка майже ніколи не спить.
Чому їх називають Музикантами? Що змушує цих трьох мандрувати разом? Куди вони прямують? Невідомо! Але сюжети давніх українських легенд і казок оживають навколо них — і оповідають про те, що стосується кожного з нас тут і зараз.
Цього разу Музиканти отримують вигідну пропозицію: перебути у теплі та затишку найдовшу і найнебезпечнішу ніч року. А водночас — побути на чатах у одному дуже особливому місці. Здавалося б, що може піти не так?..
Коментарі
Дописати коментар