Весна буяла. Природа
ігнорувала війну, яскрава зелень радувала очі, а напоєне пахощами квітів
повітря вмикало інстинктивне бажання жити. У цей час, вранці 18 травня 1944
року, у домівки кримських татар прийшли люди зі зброєю.
Понад 32 тисячі бійців військ НКВС обходили усі помешкання
кримських татар і оголошували ультиматум: у найкоротший час взяти все
необхідне, дітей і немічних старих, повантажитися на вантажівки і під конвоєм
їхати до залізничних станцій.
Тих, хто чинив опір, за свідченнями очевидців, розстрілювали на
місці.
Нажаханих людей на залізниці «під зав’язку набивали» у товарні
вагони.
Нелюдський акт депортації
призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено
Батьківщини. В ешелонах смерті, у місцях спецпоселень загинули тисячі
безневинних людей. Було знищено цілі родини.
 |
| Родина депортованих кримських татар |
Радянський тоталітарний режим
прагнув знищити всі сліди присутності кримських татар ‒ понад 40 років у
переписах населення СРСР згадки про кримських татар були заборонені. Під час
каральних операцій на півострові знищено культурні та історичні пам’ятки,
змінено історичні назви місцевостей, заселено вихідців із росії та
інших республік. Російська окупація призвела до великого занепаду культурного
життя на півострові, знищено багато історичних та архівних документів. Лише
після розпаду Радянського Союзу кримські татари почали повертатися додому – до
рідного Криму.
Більшість істориків вважає, що справжньою причиною
депортації кримських татар було те, що СРСР прагнув захопити частину Туреччини
і встановити контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами.
Тому, готуючись до цього нападу, сталінський режим «зачищав» майбутні плацдарми
– Крим і Кавказ – від «ненадійного елемента». На Кавказі вибірково виселяли
тюрків і калмиків, а із Криму – кримських татар.
Сьогодні кримськотатарський
народ знову не може почуватися вдома на своїй рідній землі. З початком окупації
росією Кримського півострова у 2014 році історія повторюється. Тисячі кримських
татар змушені були знову покинути рідні домівки. Всі ці роки російська
окупаційна влада кидає за грати, катує, проводить репресивну політику
залякування, безслідного зникнення кримських татар, порушення громадянських,
політичних і культурних прав.
Біль кримськотатарського народу – наш спільний біль. Ми ніколи
не забудемо і не пробачимо злочини радянського режиму. Мріємо, що історичну
справедливість буде відновлено. Віримо – жахливі воєнні злочини, вчинені в
нашій країні терористичними військами російської федерації, матимуть покарання.
Коментарі
Дописати коментар