Українська мова - серця мого подих

       “Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.”

Панас Мирний.

        Щороку 9 листопада наша країна відзначає свято - День української писемності та мови. Мова – найбільший скарб будь-якого народу. Тисячоліттями, віками, роками плекала її земля предків, передавала з покоління в покоління, вкладаючи дедалі більше народну душу і водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що занепад мови – це зникнення нації. Якщо ж мова стає необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає нація і держава. У цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Дослідники вважають, що саме з нього і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113 року.

       Запрошуємо передивитися книжкову виставку  "Українська мова серця мого подих".